Лапароскопічна холецистектомія

При утворенні каменів у жовчному міхурі розвивається його запалення (гострий холецистит), що виникає, коли камені  блокують жовчні протоки.

Симптоми захворювання включають в себе:

  1. Біль у верхній частині живота, тупий і постійний, що триває протягом декількох днів і посилюється на вдиху. Біль може також віддавати в спину або під лопатки, в ключицю, ліворуч за грудиною.
  2. Нудота та блювання.
  3. Лихоманка і озноб, які є ознаками ускладненої печінкової коліки.
  4. При блокуванні загальної жовчної протоки розвивається механічна жовтяниця з симптомами: пожовтіння шкіри та склер, потемніння сечі, світлий або глинисто-сірий кал.

Будь кому, хто відчуває такі симптоми, слід терміново звернутися до лікаря. Це захворювання небезпечне своїми інфекційними ускладненнями, що розвиваються приблизно у 20% хворих і можуть, без належного лікування, привезти до гангрени(омертвіння) або перфорації (розриву стінки) органу. Люди з цукровим діабетом особливо схильні до ризику серйозних ускладнень.

Каміння жовчного міхура дуже легко встановити за допомогою ультразвукової діагностики. Дослідження безболісне і триває недовго. Видалення жовчного міхура – холецистектомія, на сьогоднішній день, залишається найефективнішим методом лікування, який дозволяє уникнути повторного розвитку жовчних каменів.

Чому операція необхідна?

Часто виникає питання – невже жовчний міхур настільки непотрібен людині, що його безболісно можна видалити? Здоровий жовчний міхур –орган, який бере участь у травленні. Однак патологічно змінений жовчний міхур нормально не функціонує, а навпаки викликає масу проблем:

  • біль,
  • розвиток інфекції,
  • порушення виділення жовчі,
  • запалення підшлункової залози.

Переваги ендоскопічного методу

Лапароскопічна холецистектомія – хірургічна операція з видалення жовчного міхура, виконана ендоскопічним способом, тобто без великого операційного розрізу.

Вперше лапароскопічну холецистектомію виконав французький хірург Філіп Муре в 1987 році в Ліоні. Цю подію згодом назвали «другою французькою революцією». Однак перша операція настільки втомила хірурга (тривала приблизно 6 год, а точно таку ж відкриту операцію він виконував буквально за 20 хв), що вийшовши з операційної, Муре сказав: «Я думав, що це була перша і остання лапароскопічна холецистектомія у світовій хірургії». Але вже на наступний ранок він був змушений змінити свою думку, побачивши як хворий після операції гуляє в коридорі клініки, який попросив виписати його додому.

Сьогодні в багатьох провідних клініках, інститутах і лікувальних закладах є обладнання для проведення лапароскопічних операцій.

Класичний хірургічний розріз шкіри – це справжнє «харакірі»: від мечоподібного відростка донизу по серединній лінії протягом 3-4 см, а потім паралельно правій реберної дуги довжиною 15-20 см. Після такого розрізу в самому верху живота хворому кілька днів після операції важко розмовляти, не кажучи вже  про те, що йому дуже боляче глибоко дихати, кашляти, сміятися. Для придушення сильного болю доводиться давати багато опіатів, а від них свої ускладнення.

Пару тижнів у лікарні – звичайна справа при відсутності ускладнень.

Та залишається великий шрам на все життя.

Замість цього робиться 3-4 проколи передньої черевної стінки. Через ці отвори, в черевну порожнину вводяться спеціальні тонкі інструменти і мініатюрна відеокамера, яка дозволяє хірургам на великому телевізійному екрані з багаторазовим збільшенням бачити операційне поле. Під час операції для створення вільного простору в черевну порожнину під незначним тиском вводиться вуглекислий газ. До речі останні дослідження в цій області доводять, що вуглекислий газ стримує мікробне зараження ранових поверхонь. Крім цього «подушка» з вуглекислого газу вберігає операційну рану від підсихання тканин, інакше це може сповільнити загоєння. Ще він запобігає тепловим втратам, які теж можуть негативно впливати на організм під час операції.

Через 4-6 годин після операції пацієнти можуть вставати та зазвичай знаходяться в стаціонарі протягом 1-2 днів. Через три місяці після операції людина може вести звичайний спосіб життя, практично без обмежень.

Основні покази до лапароскопічної холецистектомії

  • жовчокам’яна хвороба,
  • некалькульозний холецестит ,
  • холестероз (вкраплення холестерину в жовчноміхурових стінках),
  • поліпоз,
  • метаплазії,
  • порушення з боку жовчного міхура із больовим  синдромом, які не вдається ліквідувати консервативними методами.

Своєчасне видалення жовчного міхура дозволяє запобігти розвитку та прогресуванню панкреатиту – запаленню підшлункової залози.

Дуже важливо відзначити, що спеціальні технології, інструменти та апаратура при лапароскопічному доступі дозволяють виконати необхідну Вам операцію в тому ж обсязі, що й при традиційному доступі, причому практично за той самий час, або навіть швидше. При цьому навколишні органи піддаються набагато меншому шкідливому впливу.

Таким чином переваги лапароскопічної холецистектомії:

  1. Мінімальна травматичність, що приводить до зниження післяопераційного болю, швидкого відновлення фізіологічних функцій, зниження ризику утворення післяопераційних спайок.
  2. Короткий період госпіталізації та швидке відновлення працездатності.
  3. Післяопераційний період часто обмежується перебуванням в хірургічному стаціонарі протягом 1 доби. Відновлення фізичної активності та працездатності після операції прискорюється в 3-4 рази.
  4. Косметичний ефект.
  5. Зменшення ризику розвитку післяопераційних гриж та інших неприємностей, пов’язаних з післяопераційним розрізом, оскільки він відсутній.
  6. Економічна ефективність. Хоча вартість самої операції вище, лікування виявляється більш рентабельним за рахунок економії медикаментів, зменшення тривалості періоду госпіталізації і термінів реабілітації пацієнта.

У переважній більшості випадків, видалення жовчного міхура можна виконати ендоскопічним способом. Але остаточно це визначає хірург.

Він також визначить найбільш сприятливі строки втручання та перелік досліджень і аналізів, які необхідно провести перед операцією, щоб результат її був найкращим.

Дослідження на планову операцію (лапароскопічна холецистектомія)

  • Загальний аналіз крові.
  • Біохімічний аналіз крові.
  • Коагулограма та протромбіновий індекс.
  • Визначення групи крові та резус фактор.
  • Загальний аналіз сечі.
  • Дослідження на наявність сифілісу, гепатитів В і С.
  • УЗД жовчного міхура.
  • ЕКГ.